Досягнення успіху при спілкуванні

Хто з нас не хотів би досягнути висот у вмінні спілкуватися? Звісно, всі хотіли би! Адже вміння правилно спілкуватися - дуже сильна соціальна зброя, якою не кожен може оволодіти.

Але на щастя, я маю декілька найпростіших правил, яких можна придержуватися на початку дороги до ідеалу:

Перше- це треба вміти сформулювати конкретну мету спілкування.

Друге- створити атмосферу довіри і взаєморозуміння. Привернути увагу партнера, говорити про спільні проблеми.

 Третє - уміти правильно висловлювати свої думки, уважно слухати і задавати запитання.

 Четверте -  не відволікатися від наміченої мети. Вміти правильно сприймати партнера і володіти своїми емоціями.

 П'яте - фіксувати одержану інформацію.

 Шосте - закінчувати спілкування після досягнення мети.

 Сьоме - при спілкуванні не перебивати співрозмовника.

 Восьме -  потрапивши у складну ситуацію – уважно слухати, намагатися зрозуміти.

 Дев'яте - бути тактовним. Ввічливість обеззброює

 Десяте - при необхідності дати відступити протилежній стороні з гідністю. Іноді треба з чимось  погодитись, щоб заперечити аргументи іншої сторони.

 Одинадцяте - дотепність – сильна зброя, але нею потрібно користуватись в конкретній формі.

 Та дванадцяте - вміти вчасно промовчати.

Вміння слухати

Найскладніше та найважливіше, що трема вміти в сілкуванні - це вміння слухати, адже говорити набагато простіше, ніж віслуховувати все, що тобі можуть розповісти. Також, вміння слухати співрозмовника - це вміння виражати свою вихованність та свій інтелект.

Що ж найголовніше для слухача?

1. Якщо ваш співрозмовник роздратований, то промовчіть, щоб не дратувати його більше. Сперечатися з роздратованою людиною – все одно, що підкидати дрова у багаття.

2. Якщо ви самі роздратовані – краще промовчати, щоб не скзати чогось такого, про що згодом жалкуватимеш.

3. Якщо ви довго говорили – помовчіть, дайте висловитись іншим.

4. Якщо вам дали слово, а те, що ви хотіли сказати, вже висловлено, відмовтесь від повтору. 

5. Коли вам хочеться поговорити про власні справи, а вас слухають сторонні люди, яких це не цікавить – промовчіть.

6. Якщо ви недостатньо обізнані з новими питаннями, дайте можливість говорити тим, хто знає про них більше.

7. Краще промовчати, аби не образити гідність інших.

8. Мовчіть у ситуації, в якій своєю розмовою могли б мимоволі розкрити довірену вам таємницю.

9. Не будьте надокучливим, слідкуйте за своїм настроєм.

Взаєморозуміння

А хто з вас задумувався хочаб на хвилину, чому люди не тягнуться до взаєморозуміння?
чому нам, людям, так важко розуміти один одного, важко йти на поступки? Отож і я задумалася над цим питанням. Кілька годин в інтернеті та перечитування інформації дали непоганий результат.
І ось моя довгоочікувана відповідь на питання:

Взаєморозуміння – це таке розшифрування партнерами повідомлень і дій одне одного, яке відповідає їх значенню з погляду їхніх авторів.

Виокремлюють три рівні взаєморозуміння: згоду, осмислення та співпереживання. 

Під згодою слід розуміти достатньо взаємопогоджені оцінки ситуації та правила поведінки кожного учасника спілкування. Це зовнішній (формальний) рівень взаєморозуміння. Вміння розуміти ситуацію і підпорядкувати свої емоції та поведінку до неї та поведінки інших – необхідна умова спільної діяльності.

 

Осмислення, це такий стан свідомості, коли в суб’єкта виникає впевненість в адекватності своїх уявлень і добраних засобів Без такого стану неможливо продовжувати спілкування з метою координації дій у спільній діяльності. Тут характерним є відчуття внутрішнього звязку, організованості в обговоренні, встановлення причинно – наслідкових зв’язків.

ності.  

Співпереживання передбачає здатність ураховувати стан співбесідника. Той, хто перебуває у збудженому статі, має заспокоїтись, а той хто перебуває у пригніченому стані,- активізуватися.

 

ОТЖЕ, взаєморозуміння – це сфера людських взаємин, де тісно переплітаються пізнавальні процеси та емоції, соціально – психологічні правила та етичні норми. Іншими словами, це не тільки розуміння інформації, її передавання, приймання, а й розуміння іншого як особистості з її потркбами, інтересами, установками, переживаннями, досягненнями і поразками, з її бажанням виглядати гідно та привабливо в очах інших, бути значущою фігурою для них і т.ін.  

Що таке спілкування?

Що таке спілкування?

Спілкування є однією з центральних проблем, через призму якої вивчаються питання сприймання і розуміння людьми одне одного, лідерство і керівництво, згуртованість і конфліктність, міжособистісні взаємини та ін. Спілкування допомагає глибше розглянути процес міжособистісної взаємодії та міжособистісних взаємин.

 Отже, що таке спілкування? Спілкування – це міжособистісна та міжгрупова взаємодія, основу якої становить пізнання один одного і обмін певними результатами психічної діяльності (інформацією, думками, почуттями, оцінками тощо). Іншими словами, спілкування – це взаємодія двох або більше людей, спрямована на узгодження та об’єднання зусиль з метою налагодження взаємин і досягнення загального результату.

Без спілкування неможливе існування людського суспільства. Особливо це відчувають ті, хто тривалий час живе один. Відомо, що найтяжчим покаранням у стародавній Греції був остракізм, тобто заборона спілкуватися із засудженими.

Батьки та діти

Сьогодні, так само, як і раніше, дуже популярною проблемою є спілкування та взаємовідносини між батьками та дітьми. Ні для кого не таємниця, що бар'єром у взаєморозумінні є неповна довіра дітей до батьків.

Як же уникнути проблем в спілкуванні?

На мою думку, взаємодіяти та взаєморозуміти одне одного повинні обидві сторони, адже за допомогою тільки одного нічого не вийде. 

Спираючись на власний досвід, можу сказати, що дитина не повинна замикатися у собі, уникати розмови з батьками, намагатия розповідати як умога більше цікавого про своє життя батькам. Батьки ж в свою чергу, ніколи не повинні ігнорувати зацікавленність своєї дитини в спілкуванні з ними.

Повинні більше часу проводити разом за сімейним відпочинком.

Але ні в якому разі дорослі не мають права вриватся у власне життя дитини без дозволу, інакше це призведе до фатальних наслідків.